Життя, мистецтво й інше* (Live, the Art and Everything)

Тільки не подумайте, що з нашим Спартаком Фабіаном Канчелларою! І навіть не зі стрічкою з Кірком Дугласом. З тортом «Спартак», усього то. Чомусь цей торт - Спартак - називають старим та ледь не легендарним. А от я його ніколи до новітніх часів не їла, та й мої близькі зовсім його не сприймають як класичний торт і ніколи не смакували до улюбленої кондитерської. Дивина, та й годі... Та я не про те розбуркотілася. Улюблений торт матусі я вирішила цього року не купувати, а випекти самій. І зрозуміла, чому йому дали таку назву. Повстання й битва, а не торт.  Тонюсенькі коржі, від розкатувань яких і досі болять зап'ястки - не найбільше задоволення у роботі. Година пекельної випічки. Плюс дивне рішення послухати «експерта» й додати до сметани (а традиційний крем я замінила на такий, яким промащують у улюбленому кондитерському буфеті «Еклер», сметанно-масляний) ложку лимонного соку. Для покращення взбивання. Угу, а кислинки то не позбавишся потім! Та й дивнюча глазур... Але не з...

Оскільки в цьому році кардинально змінилася основна гамма новорічного стилю, залишити старі подушки з яскраво-блакитними тонами було неможливо. І плани були грандіозними: зробити 7-8 подушок в печворці, з повноцінними прошитими деталями. Та моя швейна машинка зламалася ще на першій подушці. Думаєте, мене це зупинило? Аж ніяк. Вдалася до ручного шиття (з упертості й дурості варіанти з придбанням нової машинки чи пошиттям в ательє й не розглядала, куди там, ми горді!). Звісно, простібувати не стала, але пошити таки пошила. Ну що, ви мною пишаєтесь?

Моя любов до сніговиків - не таємниця. І для них завжди є особлива роль у святковому інтер'єрі. Цьогоріч - не виняток

Щороку змінюється і головна настінна інсталяція. Цьогоріч вона об'єднує та ілюструє дві головні теми інтер'єру зі ставкою на еко-дизайн. А головну увагу привертає лунник - одна з найдивовижніших садових рослин.

Коли видається отакий ненормально-весняний грудень, з яким не може змиритися усе в тобі, так чудово й по-особливому гостро розумієш цю геніальну річ Ірвінга Берліна...

Печворк та норвежський стиль - два головні натхнення для мого святкового інтер'єру цього сезону. Природні матеріали, в'язані мотиви, дерево, натуральний екологічний декор і різнобарв'я на грі двох основних кольорів   - червоного та білого. І безліч деталей при зовнішній стриманості. Чомусь цього року захотілося оточити себе радісною геометрією та поважною безтурботністю. І перший штрих до оформлення - різнобарвні клаптикові подушки та парадні іграшки на ялинку!   більше зображень у презентації

Завдяки LiveLib кожен книголюб може на хвильку зі сміхом глянути на свої книжкові проблеми. Чудова добірка! Переглянути всі фото

  Щастя - воно таки у дрібницях. Чи є щось краще, ніж прогулянка по золотому килиму, який неможливо   приборкати? Чи є щось веселіше, ніж   осінні дерева, що грайливо скидають полум'яні листя й перешіптуються в проміннях слави?... Є у осені особливі дні, коли щастя розлите у повітрі. Коли навіть ранкові тумани якісь неповторно ніжні. Вона заколисує, обіймає тебе магічним теплом, захищає своїми чарами від морозного вітру. Якщо на хвильку зупинитись, можна відчути тремтіння в повітрі і посмішки, розлиті у ньому. Ці чарівні дні такі короткі. Вони сховані між сірими буднями й нічними морозами, приховані у жовтневих турботах. Десь на межі листопада, коли осінь згадує, що ще не встигла порадіти вогняному калейдоскопу, вона дарує благословенні дні. Дозвольте собі прогулятися по паркам та тихим вуличкам, пориньте у острівці золотого тремтіння, що поступово охоплюють усе місто. Побачте осінню магію та прислухайтесь до її шепотіння. Десь у куточках очей, на межі горизонту...

Уважні читачі вже примітили, що замість звичних даних моїх профілів в соцмережах з'явилися описи українською мовою. Тишком-нишком, та я прийшла до важливого рішення: з цього літа всі мої ресурси та публікації переходять в український формат. Дописів на російській я більше не робитиму за рідким виключенням і моє спілкування буде обмежене лише рідною мовою або English. Кожному, для кого «бути українцем» значить більше, ніж запис у паспорті, хто корінням вріс у цю землю, з малечку слухав колискові солов'їною мовою, плакав від краси рідної пісні пояснювати «чому» не потрібно. Кожному, хто вже другий рік живе посеред кошмару й у кого серце зболене від зрад й байдужості світу, в якому можливі такі війни. Тим, хто як і я лиш хоче миру й справедливості. Українцям, що понад усе ставлять свою Батьківщину. Це моя мова, якою я розмовляю, думаю і мрію. І мій голос і в електронному вигляді лунатиме відтепер нею. Слава Україні!

Чудовий приклад того, як і без власне засобів для справжнісіньких вітражів створювати чудові їх імітації Побільше можна підгледіти у Svistanet  Художник Оксана Васильева|Витражная роспись

Как вы уже догадались, в этом году моя весна - минималистичная и краткая. Но примитивизм вовсе не означает скуки! По дому порхают бабочки, поселившись на стенах и картинах, трепеща от малейшего ветерка... И их шум дополняют... впрочем, об этом я расскажу завтра! Оригами и бумага, открывающая каждому из нас путь художника, в эту весну обозначают мое возвращение к истокам. Красоту можно найти в обыденных вещах, и в самых простых методах кроется истинное волшебство... Если вам нравятся мои нежные гости, вы еще не раз встретите их в отчётах об интерьере этого сезона! Кстати, о бабочках. Прозрачные выполнены из волшебной немецкой гофробумаги с перламутровым покрытием, а самые яркие - из вручную тонированной бумаги для акварельной живописи! И большое спасибо волшебникам, однажды создавшим канцелярские "безопасные" клеи-карандаши: они без вреда обоям и покраске позволяют лепить на стены какие угодно инсталляции. А вот на панели, декорированной в стиле артишок и замен...

Сезон за сезоном, интерьер моего дома меняется и никогда не повторяется. Каждый раз процесс преображения проходит по-разному, то медленно и неторопливо, вдохновенно и улыбчиво, то суетливо, спешно и изматывая. Но вот уже в пятый раз я наблюдаю одну и ту же закономерность: начало всегда одинаковое. Не в смысле первого действия, а в смысле первого предмета.Мой интерьер всегда меняется с часов. Именно они первыми меняют свои одежды и облик, как будто отмеряя новый отрезок времени... И могу вас заверить, это настоящая магия. Не верите? Поменяйте часы на три месяца, и вы поймете, как по-особенному течет весеннее время...

Весна уже на дворе, я читаю, если верить LiveLib , уже свою 10-ю книгу в году, а о стольком еще не успела вам рассказать, друзья, что приходиться водочить целый чемодан отложенных рецензий и не рассказанных историй. Лотти так на меня рассердилась, что перестала дожить кардамон в кофе, а вино льёт в мини-бокалы… Согласитесь, о чем-то это да говорит! Ну, в блоге о жизни и всем на свете я уже обещала исправиться в ближайшие дни, поэтому здесь не буду нова разводить пустой пакетик в кипятке.    Итак, разберемся с главным и самым тяжелым: проектами. К первому и второму . .. читать дальше Таверна "Сломанное перо": Старый чемодан :

Сегодня модно изобретать колеса и велосипеды, то бишь искать новые  техники и новые подходы, по сути ничего не изобретая и ничего не открывая. И сколь бы восхитительно многоликим и спорным ни был бы мир искусства современного, от всего этого калейдоскопа пустой мишуры устаёшь. И время от времени настойчиво нуждаешься в возвращении к истокам. Чтобы вызвать эмоции, не всегда нужно быть оригинальным. И Жюльен доказывал это на практике. Художник Julien Stappers|Натюрморты Как всегда, спасибо замечательному ресурсу Svistanet.com  за великолепную подборку и  за порцию вдохновения!

Пришла весна, и после двух месяцев молчания я вновь возвращаюсь на страницы блогов. Эти два месяца были посвящены новым идеям и новым проектам, и времени на блоги просто не хватало. Но я исправлюсь! Вас ждут перемены. Возможно, приятные, да что там, я надеюсь, что приятные. На страницах этого блога появится больше информационных материалов, больше рукоделия и моих работ. Записи станут короче, но содержательней, а настроение... ну что ж, оно останется таким же, как и всегда. Переменчивым и жизнеутверждающим.    Весна наконец-то пришла. И с первыми лучами солнца, сбросившего тяжесть головных уборов мир изменился. Вы замечали, как с приходом весны исчезают краски из теней и перебираются на стволы деревьев? Как радостно шумят еще оголенные деревья, будто предсказывая свое пробуждение? Как весело порхает первая бабочка и сколь беззаботны первые пчелы? И бывает ли нам уютнее, чем когда в первый раз на прогулке солнце пригревает в спину и как будто проникает внутрь, стирая зимнее...

Источник Уникальная арт-инсталляция от компании MARC FORNES / THEVERYMANY. Необычный разноцветный объект, словно ниоткуда возникший посреди городского парка, представляет собой не что иное, как очередной уникальный продукт современного искусства. Алюминиевая скульптура исполняет роль не только экстравагантной арт-инсталляции, но и необычной детской площадки для игр в прятки