Щастя - воно таки у дрібницях. Чи є щось краще, ніж прогулянка по золотому килиму, який неможливо приборкати? Чи є щось веселіше, ніж осінні дерева, що грайливо скидають полум'яні листя й перешіптуються в проміннях слави?... Є у осені особливі дні, коли щастя розлите у повітрі. Коли навіть ранкові тумани якісь неповторно ніжні. Вона заколисує, обіймає тебе магічним теплом, захищає своїми чарами від морозного вітру. Якщо на хвильку зупинитись, можна відчути тремтіння в повітрі і посмішки, розлиті у ньому. Ці чарівні дні такі короткі. Вони сховані між сірими буднями й нічними морозами, приховані у жовтневих турботах. Десь на межі листопада, коли осінь згадує, що ще не встигла порадіти вогняному калейдоскопу, вона дарує благословенні дні. Дозвольте собі прогулятися по паркам та тихим вуличкам, пориньте у острівці золотого тремтіння, що поступово охоплюють усе місто. Побачте осінню магію та прислухайтесь до її шепотіння. Десь у куточках очей, на межі горизонту...